Необхідність захищатись від російського вторгнення змусила Україну спішно і у великих кількостях закуповувати зброю та боєприпаси за кордоном. Але не всі укладені контракти виконали. Україна не отримала зброю не менш як за 30 угодами з передоплатою через дії іноземних постачальників та можливі корупційні зміни у власних структурах.
Більш ніж за три роки війни Україна виплатила $770 млн авансу закордонним торговцям зброєю за різні види озброєнь та боєприпасів, які не були поставлені, надійшли лише частково або виявилися непридатними для використання, показало розслідування Financial Times. Це є суттєвою частиною щорічного бюджету України на озброєння, що становить $6-8 млрд.
Хоча значну частину озброєнь Україна отримала від союзників, необхідність негайно забезпечити великі постачання для фронту вилилася у найбільшу з Другої світової війни операцію із закупівлі озброєнь у Європі. Проблемні контракти були неминучим наслідком необхідності терміново забезпечити війська, сказав FT Олексій Резніков, який очолював Міністерство оборони до 2023 р.: «Під час війни є один критерій ефективності – доставити на фронт багато зброї та швидко передати її до військ». У міністерства не було часу розмірковувати про різниці в ціні, додав він: «На фронті хлопці вмирають без снарядів, і потрібно щодня і щоночі вкладати їм у руки снаряд».
Правоохоронці розслідують десятки контрактів, підписаних з іноземними збройовими брокерами. У деяких випадках було порушено кримінальні справи проти чиновників, які займалися закупівлями, але жодного з них звинувачень поки не пред’явлено. Під кримінальне розслідування потрапили, зокрема, Тоомас Нахкур та Олександр Лієв, які керували Департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Вони, а також менеджери компанії «Львівський арсенал» та представник іноземної фірми підозрюються у спробі вкрасти майже 1,5 млрд. гривень ($36,2 млн. за поточним курсом) з бюджетних коштів при придбанні в Хорватії 100 000 мінометних снарядів для ЗСУ. Передоплата у розмірі $12,5 млн нібито була витрачена різними посередниками на дії, не пов’язані з постачанням.
Нахкур і Лієв заперечують свою провину, заявляючи, що перебували під постійним тиском, оскільки треба було будь-що знайти зброю і боєприпаси в ситуації, коли їхній країні доводилося боротися за виживання.
За інформацією Міністерства оборони України, відомство добивається через суди повернення $309 млн. авансових платежів іноземним постачальникам за контрактами, які більше не вважаються здійсненними. Решту приблизно $460 млн міністерство сподівається повернути шляхом досудових переговорів з постачальниками.
Одна з таких справ Україна виграла у віденському арбітражному суді у американського магазину боєприпасів та стрілецької зброї OTL Imports, створеної 2020 р. 28-річним Таннером Куком. У 2022 р. компанія уклала контракт на постачання в Україну боєприпасів і в листопаді отримала авансом $17,1 млн. Проте такого необхідного товару Міноборони так і не отримало.
За словами 10 осіб, пов’язаних із військовими закупівлями України чи торговцями зброєю, у першій половині 2022 р. ціни на боєприпаси радянського калібру через ажіотажний попит підскочили вчетверо. Приблизно тим часом Кук зустрівся з представниками української компанії «Прогрес», яка є одним із кількох державних посередників, які займаються імпортом та експортом зброї. За словами двох людей, знайомих із ситуацією, їх звів американо-український бізнесмен Микола Каранко, який понад 10 років тому допоміг укласти велику угоду між «Прогресом» та урядом Іраку.
Кук сказав, що зможе поставити Україні снаряди із Сербії, але отримавши аванс, не виконав своїх зобов’язань. У документі Державного бюро розслідувань України, з яким ознайомилася FT, йдеться, що OTL не мала необхідних дозволів на експорт та транспортування боєприпасів.
